«Гостинна хатка»
Вистава за
мотивами української народної казки Коза-дереза.
Дійові особи:
Казкарка, Коза,
Жабка, Зайчик, Мишка, Лисичка.
На галявині між
ялинками та деревами – прибрана в українському стилі казкова хатинка. В ній
пічка, на миснику – глечики, в куточку хати діжа.
Казкарка: казка склалася така:
З дому кізка
утекла
Мандрувала вона
скрізь,
І прийшла в
зелений ліс.( З-за кущів виходить Коза нюхаючи квіти,
розглядаючи дерева).
Коза: Бачу, у кущах,
В ній
незамкнені дверцятка.
Увійду мерщій у
дім ( Заходить до хатки,
обдивляється).
Тепло і затишно
у нім.
Де ж господарі
дбайливі?
Бач, і пічку
натопили,
І зварили вже
обід.
Скрізь попорались,
як слід.
Казкарка: Раптом дивиться Коза. (Підходить до діжки із тістом)
Коза: Тістом повниться діжа!
А господаря
нема.
Хліб спечу,
мабуть, сама.
(Коза ліпить пиріжки)
Казкарка: Стала кізонька до діла.
Пиріжечків
наліпила,
Паляничок
напекла.
(Коза обтрушує фартушок)
Коза: А тепер спочить
пора!
(Коза вмощується спати на печі)
Казкарка: І заснула в теплій
хатці,
На натопленій
лежанці. ( З’являється Зайчик
з кошиком).
Зайчик: А господар був у
полі,
Накопав там
бараболі.
Бурячок
знайшов, морквинку,
Соковиту
капустинку ( Показує овочі,
підходить до хатки).
Казкарка: Все мерщій приніс до
хатки.
Обтрусив
дбайливо лапки.
Й стало боязко
зайчаті:
Зайчик: Хто там хазяйнує в хаті?
(стрибає під музику жабка)
Жабка: Ква-ква-ква…
Казкарка: Стрибає Жабка й
бачить :
Зайчикова
хатка.
Жабка: Зайчику, чому
сумуєш,
Не
стрибаєш, все нудьгуєш?
Зайчик: Як мені не сумувати?
Звір-злодій
забравсь до хати.
Жабка: Я тобі допоможу,
Звіра з
хати прожену.
Витри
слізоньки, Зайчатку!
Ось постукаємо
в хатку…
(Стукають)
Дуже
дивно-ква-ква-ква..!
В хатці
злодіїв нема!
(З’являється
Лисичка)
Казкарка: Мимо двору йшла
Лисичка
До струмочка
по водичку.
Бачить: зайчикова
хатка,
Біля неї
Зайчик й Жабка.
Кинула
відерця Лиска,
Підійшла до
хатки близько. ( Лисичка ставить відерця, підходить до хатки).
Лисичка: Що тут трапилось,
питаю,
Може, я в
пригоді стану?
Казкарка: Зайчик плаче.
Зайчик: Ой, Лисичко,
Звір забравсь в мою
світличку!
Лисичка: Зайчику, не плач,
Повірте –
Не такий
страшний той звір!
Підійду я
до віконця,
Ой, та
очі мружить сонце!
Я не бачу
геть нічого!
Мабуть, там нема нікого!
(З’являється мишка)
Мишка: У хатинці,
справді, тиша.
Казкарка: Пропищала раптом
Миша.
Мишка: Почекайте тут
хвилинку,
Я
обнишпорю хатинку.
Казкарка: Мить…й знайшла вона шпаринку
І
потрапила в хатинку. ( Мишка вбігає в хатинку).
Мишка: Бачу, он чиїсь
копитця
Визирають
з-під коритця.
І
стерчать гостренькі ріжки,
Й тепла
шубка, як у кішки.
Казкарка: Мишка двері
відчинила
І
звірят у дім впустила. (Звірята заходять в хатинку).
В
хатці затишно і чисто.
Згадав
вухань про тісто.
Зайчик: Я збирався
на обід,
Пиріжки
пекти та хліб!
У
кутку он діжка та,
Та чомусь вона пуста! (Підходить до діжки).
Казкарка: Здивувалися
звірятка-
Зайчик,
Лиска, Мишка й Жабка.
Раптом чують: «Ме!» -
З-за
пічки.
Коза: Я спекла вам палянички.
Пиріжечків
наліпила
Й
трохи в хаті відпочила.
Не
сваріть мене, будь ласка,
Так придумалася казка.
З
нею я помандрувала,
В ліс зелений завітала,
Гостювала в теплій хатці,
Гріла боки на лежанці.
Я так гарно відпочила
Й стільки друзів тут зустріла!
Зайчика й руденьку Лиску,
Жабенятко й сіру Мишку. (Казкарка збирає всіх звірят, вклоняються).
(Сцена закрита. Лунає мінорна музика. На сцену виходить учень і читає вірш.)
Чи буде квітень, як завжди
Дарунком весняної здоби.
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його Чорнобиль?
Чи може викреслимо його
З календарів своїх допоки
Нас теплий грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Безмежна мисль, немає меж
Її спинити годі!
І ти, Чорнобилю, ти теж
Не маєш меж сьогодні.
Учитель.
26 квітня! В пам’яті українського народу це день чорнобильського лиха, болю, суму, і забути це й викреслити із нашої пам’яті – неможливо.
26 квітня!
В ніч із забуття
Йде страшне створіння – атомне дитя.
Суть його безкровна і зіниць нема
І уста безмовні, і душа німа.
Вирвавшись на волю з мороку ночей,
Вже калічить долі і батьків.
Виродок – створіння ціль страшну таїть
Поглина сумління, душі нам двоїть.
Простяга до серця щупальця страшні
І вселяє муки, муки неземні.
Присипляє мозок посвистом глухим
Стронцієву дозу сипле, наче дим.
Учитель.
26 квітня!
Люди не проспіть!
Атомне століття раною горить.
Кличе кожне серце стати з злом на боротьбу,
Щоб зустріли внуки вранішню зорю.
І виростають покоління
Котрі не чули тиші
Що зберегли ми, що надбали
Що дітям в спадок передать?
Тепер тут зона, а була земля,
Тут був чорнозем, а тепер Чорнобиль.
1-й ведучий:
Чорнобиль. Це назва невеличкого районного центру, що знаходиться в
Але в історію Чорнобиль увійде назавжди, як місто, що дало назву одній з найбільших в історії людства катастроф.
2-й ведучий:
Для України, для всіх, хто прямо чи побічно причетний до трагедії Чорнобиля та її наслідків, час ніби розділився на дві частини: до 26 квітня 1986 року і після нього. Цим частинам часу в народі вже дано назву – два кольори часу, і тому недаремно пісня, яку ви зараз почуєте, стала символом червоного і чорного кольорів в долі України та її народу.
(Виконується пісня «Два кольори»)
3-й ведучий:
Ту мирну весняну українську ніч на берегах Прип’яті люди ніколи не забудуть. Вона була, як зараз усім здається, найтихішою і найтеплішою. І не сповіщала про біду. Навпаки всім жителям містечка атомників ще звечора, під вихідний, жадалося отримати від природи хорошу погоду. Проте в ту саму ніч з 25 на 26 квітня відлік часу став уже не мирним, а бойовим і аварійним. Відлік пішов на хвилини і секунди. О першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над четвертим реактором Чорнобильської атомної станції несподівано велетенське полум’я розірвало нічну темряву.
Ось як це описує Володимир Яворівський у повісті „Марія з полином у кінці століття”.
(Учні, які читають вірші та уривки виходять на сцену)
4-й ведучий:
«З руїн реактора виривається стовп зловіщого вогню, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами.
Вогняний стовп завмирає на висоті
На вершині його утворилась світла куля, яка начеб засмоктує в себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згорається, випростовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка блідо вишневого кривавого кольору. Ніч безвітряна і стовп стоїть між небом та землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь».
5-й ведучий:
Зойкнула Земля чаіним криком
- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла мати із іконним ликом:
- Йди, синочку, хто ж коли не ти?
Спалахнуло небо, впало крижнем
- Сину, вбережи і захисти!
Вийшла жінка з немовлятком ніжним:
- Йди, коханий, хто ж коли не ти?
6-й ведучий:
За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежники по охороні Чорнобильської АЕС на чолі з начальником корпусу Володимиром Правиком.
7-й ведучий:
23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення – направив свій загін з 14 чоловік на дах машинного залу площею в
7-й ведучий:
Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип’ять на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум’я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежники в ту ніч, не шкодуючи ні сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.
8-й учень:
Вогонь і землю зріднили собою
І кипіла у них під ногами земля
Навіть небо двигтіло од вогненного болю
І тривога палюча долітала здаля.
А трагедія кожну мить наростала
Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.
І немов з Хіросіми, з безодні повстала
Перед людством, відкривши свою тайну.
Як спинити її – гуртувало єдине бажання,
Не терпілось, не ждалось – загрожував згаслий час.
Невпокорене атомне випробування
Впало вперше, пожежники мужні, на все.
9-й учень:
Через 2 тижні після аварії красивий юнак, відважний офіцер Віктор Кібенок помер у московській лікарні, так і не побачивши народженого вже після трагедії молодою дружиною первістка. Тепер про Віктора і його бойових соратників кажуть: був добрим, чесним, сміливим, принциповим, любив сім’ю, друзів, багато жартував. Його улюбленою приказкою була: «Тримайтесь ближче до життя, хлопці».
10-й учень:
Лейтенанти – хлопці непохитні,
Молоде, вогненне покоління.
Ви, як пам’ять у тривожнім світі
Раду незнищенного коріння.
Першим важко. Ви ж були найперші,
Із вогню та в полум’я шугали
Не до подвигів і не до звершень
Ви ж собою людство заступали.
Та серця, мов кремені, не вгасли
Залишались іскрами на тверді
Тільки жити – в нас бунтує спрага,
Та продовжить пісню родоводу.
А лишилась вірності присяга.
Батьківщині. Матері. Народу.
11-й учень:
Коли молоді пожежники, котрі першими вийшли на лінію вогню, отримавши смертельну дозу радіації були ще живими, журналісти запитували у них: „У вас була можливість повернутися? Ви могли відступити?”
Так, у даній ситуації вони могли тимчасово відійти до підходу підкріплення. Та про це ніхто з пожежників навіть і не подумав, тому що вони – воїни, бійці з пожежею, вони ступили в смертельну радіацію не за наказом командира, а за велінням совісті.
12-й учень:
Перший удар на себе
Перший вогонь на себе
Так відчайдушний Данко
Людям віддав своє серце.
Як же тут не згадати
Поруч з ним не назвати –
Вас, що уміли серцем
Грізний вогонь зупиняти.
І віддали – що мали
Життя – що одне в людини
Вірю, що врятували,
Долю моєї дитини.
Майор Телятников.
13-й учень:
Із вогню у безсмертя смерть поправши ступили вони.
Одразу за пожежниками приступили до роботи медики. Швидко зорієнтувавшись в обстановці, надавши першу медичну допомогу визначили межі часу перебування в радіоактивній зоні. Медики працювали цілодобово.
(Дівчина виходить в чорному одягу, припадає на коліна)
Люди в білих халатах до землі вклоняюся вам!
В час біди – ви солдати! Чи ангели милосердя?
Це крізь ваші серця йде жорстока передова
Де незвично чатують порожні очиці смерті.
Скільки крапельок крові волає у мікроскоп
Про третину життя. Що тільки й встиг хтось прожити
І тривожно сьогодні, мов у горлі саднить волосок,
Слово не постигне пристрочує лейкоцити.
13-й учень:
Одними із перших зустріли цю біду і працівники зв’язку. У ті напружені трагічні хвилини після вибуху і метал не витримав: пульт централізованого зв’язку „Київ – Прип’ять” замовк. Та вже через 20 хвилин він вже знову заговорив.
Міліціонери складали списки жителів Прип’яті і 27 квітня провели організовану евакуацію людей. Люди виїжджали з Прип’яті з надією на повернення до рідних домівок.
14-й учень:
... йдуть колони, колони, колони...
Розминаються повні – порожні,
Незбагненна процесів болю,
У автобусах тих подорожні
Ідуть наче із долі в недолю
На вокзали, в лікарні, у безвість
Із Чорнобиля, з Прип’яті, звідки?
Розтривожено вуликів безліч
Невидимого стишені свідки.
15-й учень:
Шестеро із 20 чоловіків двох караулів невдовзі померли.
(Діти хором проголошують, піднімаючи портрети)
- Герой Радянського Союзу лейтенант Володимир Павлович Правик;
- Герой Радянського Союзу лейтенант Віктор Миколайович Кібенок;
- Сержант Микола Васильович Ващук;
- Сержант Володимир Іванович Тищура;
- Старший сержант Микола Іванович Тітенок.
У вогні не згорів їх жертовний чорнобильський слід. Ще затужить по хлопцях Земля і скорбота земна.
(Хвилина мовчання)
Учитель.
Світ з посивілим житом
З цвітом і гроном калини,
З вічним дитячим сміхом
Ще на вустах Батьківщини.
Світ – з лугами, лісами,
З ріками і зорею
З чистими небесами
Над скупаною землею...
І віддали все, що мали
Життя – що одне в людини
Вірю, що ви врятували
Долю моєї дитини.
Учитель.
Доля нашої днини після Чорнобильської катастрофи сумна і нелегка, але все дається в порівнянні. Щастя нашої днини в тому, що ми живемо, що ті, що могли ніколи не народяться після 1986 року народились, живуть і вчаться творити прекрасне.
(Танок учнів)
Учитель.
Наслідки вибуху четвертого реактора Чорнобильської атомної сколихнули весь світ. В результаті аварії стався величезний викид радіоактивних ізотопів з активної зони реактора, які радіоактивною хмарою перенеслись на великі відстані.
Учитель.
Йод – 131, цезій – 134, 137, стронцій – 90, плутоній – 239, плутоній – 240. весь цей радіоактивний дощ розлетівся і висіявся на територіях України, Білорусії, Росії. Радіоактивного забруднення зазнало майже 50 відсотків території України. В життя мільйонів людей увійшли слова радіація, зона, ліквідатор, відселення.
1-й ведучий:
А на квітучий українській землі з’явились пусті міста і села, мертвий ліс, в який не можна ходити, сади з яблуками, насиченими радіоактивною отрутою, вода, яку не можна пити, і навіть повітря, яким дихаємо, стало ворогом.
2-й учень:
Впала з неба додолу потривожена ангелом зірка
Покотилась до обрію, збурила зоряну синь
На душі стало сумно, на устах стало солоно-гірко
Бо Чорнобиль – трава – не полин.
Чом же ти, Україно, материнська вербова колиска
Знов така мовчазна, мов обпалена груша стоїш?
І течуть твої сльози, і болять твої роки так близько.
Чом не просиш у Бога здоров’я для діток своїх?
Ти завжди була з Богом, не нужденна ні хлібом, ні сіллю
Якже ти допустила, щоб скалічили душу твою?
Впала з неба зоря, покотилась Чорнобильська зірка...
Сіра осінь прийде, готуватись до вічності треба,
І петля радіації стягує шию твою
Встань, моя Україно, простягни свої руки до неба
Знай, що Бог ще чекає молитву твою.
Учитель.
На сьогоднішній день два з половиною мільйони людей проживає в забрудненій зоні, з них вісімсот тисяч дітей. Смерть 35 тисяч людей пов’язана з аварією на ЧАЕС та її наслідками.
Учитель.
Радіація – невидимий і тому підступний ворог всього живого. Від неї важко вберегтися, захистити себе і природу.
Як відомо, і зараз у зоні відчуження проживають люди. Їх дуже мало. Та все ж живуть. Ось що побачили льотчики, пролітаючи над зоною.
3-й учень:
З вертольота її запримітили
Не одразу означиш словами.
Бо тополі іржаві, як мітли,
Скрутно небо метуть головами.
4-й ведучий:
Чорнобильська біда торкнулась чорним крилом Житомирщини. Найбільше постраждали Народицький, Олевський, Лугинський, Коростянський райони. А в Новгород-Волинському районі в зоні підвищеної радіації опинились села Курчиця, Городниця, Дубники та інші.
Учитель.
Радіаційна днина б’є на сполох
Радіаційні стогнуть небеса
Двадцятий вік – як доля, а не спомин
Як хліб душі, як мамина сльоза.
Людство прагне Всесвіт осягнути
І себе у ньому зрозуміть.
А тривожне „бути чи не бути” –
Грізно над планетою висить.
На землі у домі вселюдському
Протиріч і негараздів тьма.
УКРАЇНСЬКА МОВА
Тема. Урок розвитку зв’язного мовлення «Ось прийшли
морози і зима настала». Складання розповіді за поданим початком (опорними
словами та планом).
Мета. Розвивати вміння добирати влучні слова, для
передання власних спостережень, вражень.
Вчити дітей вживати синоніми
та антоніми у мовленні.
Закріплювати вміння
користуватися при потребі орфографічним словником.
Удосконалювати навички
каліграфічного, грамотного письма.
Виховувати любов до рідного
слова.
Супровідна дидактична мета.
Розвивати вміння декламувати
вірші, виконувати інсценізацію казки.
Обладнання:
картки з завданнями, дитячі
малюнки, орфографічні словники, музичний твір П.І.Чайковського «Пори року»,
вирізані сніжинки, маршрут подорожі, прислів’я і приказки про зиму.
ХІД УРОКУ
І.
Організаційна частина.
Сьогодні
урок відкритий для всіх
Багато гостей! То ж вітаємо їх!
ІІ.
Актуалізація опорних знань.
_
Сьогодні у нас незвичайний урок. «Урок» - давайте, розшифруємо це слово.
1. Гра «Шифрувальник»
На
уроці діти повинні бути:
У
– уважні (слухати вчителя);
Р - розумні
(творчо мислити);
О
– організовані (не витрачати даремно часу);
К
- креативні (мати власну думку).
- Бажаю
вам успіхів! А щоб дорога до успіху була легкою, звернемось до скарбнички мовних
знань. Отож, увага!
Мовна розминка. «Мозковий штурм».
Мовна розминка. «Мозковий штурм».
-
Що таке мова? (Мова – це засіб для
спілкування).
-
Якою мовою ми розмовляємо? (Українською)
-
Яке є мовлення? (Усне і писемне).
-
З чого складається наша мова? (З речень).
-
Що таке речення? (Речення - це слово або кілька слів, які виражають завершену
думку).
Молодці!
Видно, що до мовних випробувань ви готові.
ІІІ.
Повідомлення теми, мети і завдань уроку.
-
Прочитайте тему уроку.
-
Як ви розумуєте епіграф до уроку «Ось прийшли морози і зима настала».
Сьогоднішній
урок РЗМ – це урок творчості, добра і радості. Нас чекають несподіванки і
випробування лісовими лабіринтами до казкової хатинки.
-
Сьогодні мені будуть допомагати синоптики, народознавці, науковці. літератори,
поети-початківці.
А
ще до нас завітала гостя. Хто ж вона? Послухайте загадку.
Стало біло навкруги –
Я розтрушую сніги,
Наганяю холоди,
Води сковую в льоди.
В дружбі я з дітьми всіма,
Здогадались? Я - … (Зима).
ІІІ.
Мотивація навчальної діяльності.
1. Складання павутинки зі словом «зима».
- На уроці образотворчого
мистецтва ми склали павутинку до цього слова. І сьогодні зупинимось на деяких з
них. Повніше розкрити природні явища чарівниці-зими нам допоможуть синоптики і
народознавці.
2. Виступ синоптиків.
3. Виступ народознавців.
-А
нам уже час вирушати у подорож.
ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ.
-Ось сніжинку я знімаю і завдання
прочитаю.
1.Каліграфічна хвилинка.
С с
Це буква «ес», а звук с. Звук приголосний, твердий,
глухий, парний йому дзвінкий звук з.
-
Запишіть подані
склади, утворіть слова.
Сні ця хур ма льо ли де зи док жок
(Сніжок, хурделиця, льодок, зима)
-
В якому слові
букв більше, ніж звуків? (Льодок).
- Стежка привела нас до тихоплинної
зимової річки. (2 сніжинка).
2. Поетична
хвилинка.
- Послухайте вірш Олександра Олеся.
Погляньте, погляньте, яка благодать!
Дивіться:
метелики з неба летять!
Квітки
повмирали усюди надворі, -
Морозець
малює на шибках узори.
Картиною гарною стане віконце,
Як
трошки поблискає золотом сонце.
-
Що то за
метелики? (Так автор називає сніжинки).
-
Де взялися вони
взимку? (Летять з неба).
-
Як утворилися?
-
На ці і безліч
інших запитань дадуть відповідь група науковців.
(Виступи
науковців).
- Далі
ми поспішаємо на гостини до мудрої сови.
( 3 сніжинка)
3. Вправа «Доповни речення».
- Візьміть
в руки сніжинку. Що лежить на парті, і доповніть речення:
«Ця маленька сніжинка схожа на метелика».
-
Чому? (Сніжинка
літає так, як і метелик).
«Ця маленька сніжинка схожа на квіточку».
-
Чому? (Сніжинка
така ж гарна, як і квіточка).
«Ця маленька сніжинка схожа на зірочку».
-
Чому? (Сніжинка
має промінчики, як і зірочка).
«Ця маленька сніжинка схожа на білу королеву».
-
Чому? (Сніжинка,
як і королева,холодна).
«Ця маленька сніжинка схожа на діамант».
- Чому? (Як засвітить сонечко, то сніжинка
переливається різними барвами, наче діамант).
-
А що таке
діамант? (Це дорогоцінний камінь, який переблискує на сонечку).
«Ця маленька сніжинка схожа на білу кульку».
- Чому? (Тому, що сніжинка, як і кулька,
біла і легка).
-
А зараз ми разом із зайченятами з’їдемо з гірки, щоб мерщій потрапити на лісову
галявину. (4сніжинка).
4.Поетичні зустрічі на лісовій галявині.
-А які вірші ви знаєте про зиму?
(Діти
читають вірші).
Сніжинки
У студеній високості
народилися
сніжинки,
і
летять на землю в гості
діамантові
пушинки.
-
Ой, які ж вони
хороші!
кажуть люди і дерева.
У таночку у пороші
линуть білі королеви.
Кличуть вікна всіх будинків
їх щоденно і щонічно:
«Любі зіроньки, сніжинки,
заквітчайте нам ялинки
зеленаві, новорічні.
- Про що цей вірш?
- Які ж вони?
- Чи всі сніжинки однакові?
- Так існує багато видів сніжинок: зірочки,
пластинки, стовпчики, голочки, папоротеподібні
кристалики. Сніжинки утворюються на висоті 2 км . Летять білі кульки до землі понад 30 хв.
І вкривають усе навколо білою м’якою ковдрою, не даючи лютим морозам знищити
насіння й коріння багатолітніх рослин.
- Допоможемо зайчикові знайти пару. (5 сніжинка).
5. Робота в парах (за картками).
1. Перші вісники зими – це ____________________ .
2. Які вони? __________________________________
_______________________________________________________________________________________ .
_______________________________________________________________________________________ .
3. На що схожі? _______________________________
___________________________________________________________________________________________
.
4. Доберіть слова, які відповідали б рухові сніжинок у
повітрі.
___________________________________________________________________________________________.
(
Діти зачитують свої відповіді).
6. Відповіді на запитання.
Щоб перейти до наступного завдання, потрібно дати
відповіді на запитання:
- Які пори року ви знаєте? ( Це зима, весна, літо,
осінь).
- Розкажіть коротко про них. (Зима холодна, з
завірюхами. Навесні пробуджується природа. Влітку все цвіте, радіє, зеленіє.
Восени жовкне листя, сонце світить та не гріє).
- Чому
буває 4 пори року? (Тому, що сонце по
різному зігріває землю).
- Від чого це залежить?
- Дійсно, це залежить від висоти Сонця. Ми
вимірювали довжину тіні від гномона.
- Восени довжина тіні гномона збільшувалась,
отже Сонце опускалося все нижче й нижче, а тепла посилало на Землю менше.
- Ми поспішаємо до галасливого горобчика. (7 сніжинка)
7. Музичні
зустрічі.
Природа завжди надихала творчих людей на
створення чудових творів. Російський композитор П. І. Чайковський написав
музичний цикл «Пори року».
Послухайте два фрагменти. Червоний сигнал –
пора року зима, зелений сигнал – літо. До речі, дідусь композитора Петро Чайка
родом з Полтавщини. А сам композитор щороку по кілька місяців жив в Україні і
творив тут свою музику.
(Уважно слухають музику. Спочатку діти прослухали фрагмент пори року
«Літо»).
-
Що ви уявили, слухаючи музику?
- Прослухайте наступний фрагмент.
-
Що ви уявили, слухаючи цю музику?
(Я уявив зиму, що прийшла з міцними морозами.
Я уявила маленьку білу сніжинку, яка кружляє
у веселому танку.
Я
уявив, як посміхаються сніжинки.
А
мені здалося, що сніжинки співали чарівну пісеньку.
А
я побачила, що всі і дорослі, і малі були раді зимі.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Пісня «Сніжинка».
-
Ми зупинились серед зимової
тиші, де на нас чекає творча робота. (8
сніжинка).
8. Етап творення.
-Яку
пору року ви запросите у свою розповідь?
Повторимо:
- Що
таке текст? (Це речення, які зв’язані за змістом).
- З
яких частин складається текст? (Текст складається з трьох частин: зачину,
основної частини, кінцівки. Кожна частина записується з абзацу).
- Що
обов’язково має бути в тексті? (Заголовок).
- Коли
придумуємо заголовок до тексту? (Коли розповідь складено).
Зачин.
Тиша оповила землю. Повітря застигло від холоду.
Словникова робота.
(Оповила – обгорнула, накрила).
Основна частина.
Максим стояв біля вікна і дивився на …
- Опорні слова – це наші помічники у побудові тексту.
Але вони не заважають нам фантазувати, домислювати щось своє.
ОПОРНІ СЛОВА Сніжинки Схожі на:
Рухи сніжинок: Заміни слова:
золотисті
зірочку падають він
сріблясті
срібло танцюють хлопчик
пухнасті їжачки опускаються сніжинка
грайливі
діаманти линуть вона
ніжні мереживо
виблискують біла коро-
вродливі
білі кульки переливаються
лева
іскристі
різнобарвні
чарівні
прекрасні
Робота в групах. (За поданими картками).
На допомогу пропоную план розповіді.
ПЛАН
Опорні слова:
1. На що дивився Максим? неначе…які виблискували
2. Які вони? На що схожі? на…
3. Що вкривали сніжинки?
дахи, дерева, кущі.
4. Що сталося потім? впала на; ожила.
5. Про що розповіла сніжинка?
Закінчивши роботу, прочитайте ще раз написане і дайте
заголовок.
9.
Самостійна робота (діти працюють у групах) .
- Тишу зимового лісу розвіяли голоси звірят. Вони
чекають на… (10 сніжинка).
10. Зачитування розповідей. «Авторське крісло».
Зіставлення з авторським зразком.
Пригода сніжинки
Сьогодні
чудовий зимовий день. Усе навколо вкрите пухнастим снігом.
З неба на
землю тихо падали сніжинки. Миколка побачив дивовижний танець біленьких
сріблястих сніжинок. Він думав, що ось сніжиночка впаде комусь під ноги і її
затопчуть. Хлопчик вирішив їй допомогти. Простягнув свою долоньку і вона впала
на руку хлопчика. Сніжинка розтанула.
Блищить
крапелька на долоні, мов сльозинка.
Прочитайте напам’ять дібрані прислів’я, народні
прикмети, приказки про зиму.
11. ЕТАП КОМПОЗИЦІЙНОЇ ЗАВЕРШЕНОСТІ.
- Нарешті, діти, ми виконали всі завдання і тепер
можемо зайти до казкової хатинки.
1. Інсценізація твору В. Чухліба «Зимова казка». (Дійові особи: автор,
Тарасик, Тетянка, Сніговик).
2. Виставка малюнків на тему «Зима». (Захист робіт).
3. Читання своїх
віршів про зиму.
ПІДСУМОК
УРОКУ. Гра «МІКРОФОН».
- Що
на уроці зацікавило найбільше?
- Що,
на вашу думку, нам вдалося?
- Про
яку пору року складали розповідь?
- Який
вид роботи сподобався найбільше?
- Я
хочу всім подякувати за творчу співпрацю на уроці і сказати, що зимовій казці
не кінець. Вона тільки починається.
Домашнє завдання.
Скласти опис лютневого дня з елементами народознавства.
Українська мова 4 клас
Тема. Вимова
та правопис закінчень –ій у прикметниках жіночого роду в давальному і місцевому
відмінках однини.
Мета. Вчити
учнів розрізняти форми прикметників жіночого роду в давальному і місцевому
відмінках однини, правильно вимовляти і писати ці форми у реченнях,
закріплювати навички визначати відмінок прикметників.
Розвивати мовленнєві навички.
Виховувати любов до рідного
краю, повагу до народних звичаїв і традицій.
Обладнання:
зображення зразків української вишивки, вишитий рушник чи сорочка, підручник,
зошит.
ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
Привітання, побажання
хорошого настрою. Висловлювання дітьми їхніх очікувань від уроку.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
а) Учні
читають підібрані спільнокореневі антоніми та синоніми до слів:
малий, чорні, глибокі.
б) Гра «Відгадай однокласника».
- Яку роль відіграють прикметники у мовленні.
ІІІ. Актуалізація опорних знань та
мотивація навчання.
- Провідміняйте прикметники: синій, червоний.
- Чому в одному й тому самому відмінку ці
прикметники мають різні закінчення.
ГРА «Плюс і мінус».
Діти показують «+», якщо
основа прикметника закінчується на твердий приголосний, і « -», якщо основа
закінчується на м’який приголосний.
Синя, сумний, давнє, домашня, спілий,
красиве, раннє, дивна, літня, гарне.
-
А для чого
необхідно вміти визначати, на який приголосний закінчується основа прикметників?
IV. Оголошення
теми і мети уроку.
-
Сьогодні ми поспостерігаємо за формами
прикметників жіночого роду в давальному і місцевому відмінках, з’ясуємо,
чи залежить закінчення прикметників у цих відмінках від кінцевого приголосного
основи.
А наш урок
долучить вас до українських народних традицій і звичаїв.
V. ВИВЧЕННЯ
НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Читання
епіграфа до уроку.
«Вишита
сорочка, як душа моя…» ( Євген Безкоровайний).
-
Розгляньте зразки
української вишивки. Які почуття викликають у вас ці речі?
-
Прочитайте вірш
Є. Безкоровайного ( Вправа 258 ).
-
Поміркуйте, чому
автор так сказав.
2. Розповідь учителя
про українські рушники.
Український
рушник! Хто з вас не бачив його? Він пройшов крізь віки і зараз символізує
чистоту почуттів, глибину безмежної любові до своїх дітей, до всіх, хто не
черствіє душею. Рушник передавали як оберіг з роду в рід, з покоління в
покоління. А який він гарний! Його можна порівняти з піснею. Без рушника. Як і
без пісні, не обходилось жодне сімейне свято. Найбільше обрядових сюжетів
пов’язано з рушником.
-
Що ви ще знаєте
про рушники?
УЧНІ:
1.Рушники – це обереги від усього злого, що може зайти
в дім. «Хай стелиться вам доля рушниками» - бажали людям щастя.
2.
Вишиті рушники вважали священними, їм поклонялися наші предки. Рушники берегли.
Їх передавали як оберіг з роду в рід.
3. Рушники вішали на ікони і
називався він покутним або божником.
4. За призначенням є рушники
для посуду, столу, лави і називаються вони стирач або стирок.
5. Рушники біля вікон і
дверей були оберегами. Крім візерунків тут були вишиті й слова- обереги.
3. Робота в
парах.
З’єднати частини прислів’їв.
* Рушник на кілочку – хата у
віночку.
*Хата без рушників -
родина без дітей.
*Не лінуйся, дівонько,
рушники вишивати – буде чим гостей шанувати.
4. Каліграфічна хвилинка ( за вправою 259).
- Прочитайте слова вправи.
- Як не помилитися при написанні слова вишивка?
- Прочитайте речення.
- Чи зустрічається у ньому слово вишивка?
- Як воно змінилося? Чому? ( Відбулося чергування приголосних: к – ц.
- Які ще приголосні можуть чергуватися? (
г -
з, х - с)
- Спишіть слова і речення. У реченні
підкресліть прикметник в однині. Визначте його рід і відмінок.
5.
Опрацювання нового матеріалу.
а)
Робота за таблицею.
б)
Словникова робота. (температура)
в) Виконання вправи 260.
в) Виконання вправи 260.
- Який висновок можна зробити?
в)
Знайомство із правилом на с.119.
6. ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
Два прихлопи, три притопи,
На носок на каблучок.
Руки – вліво, руки – вправо,
Ми танцюєм гопачок.
Раз- присіли, два – присіли,
Знову вправу повторили.
Покружляли, повертілись
І тихенько поклонились.
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ
ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ.
1. Самостійна робота. Робота з підручником.
Виконати
вправу 261, с.119.
Висновок : Д. і М. в. розрізняємо за запитанням
та наявністю прийменника.
2. Робота в групах. Складання
СЕНКАНА (мистецтво творення
віршів – п’ятирядь.
І ряд: Сорочка ІІ ряд: Рушник
Мамина, біла. Вишитий, обрядовий.
Вишивати, дарувати, Прикрашали, шанували,
одягали. застеляли.
Мама купила мені нову Вишитий рушник висить на стіні.
сорочку.
Сорочка – берегиня. Рушник – оберіг.
VII. ПІДСУМОК
УРОКУ. ( Оцінки).
1. Гра «Репортер».
- Придумайте запитання, яке
ви поставили б своїм товаришам за темою уроку.
2. Гра «Продовжте речення».
- На уроці я дізнався…, зрозумів…, вчився…,
хотів би… .
VIII. Домашнє завдання.
Вправа 262.

Українська мова 4 клас
Тема.
Прикметники- синоніми і прикметники-
антоніми. Пряме і переносне значення прикметників. Правила гостинності.
Мета.
Поглибити знання учнів про синоніми і
антоніми на прикладі розгляду прикметників; розвивати вміння добирати та
використовувати прикметники- синоніми та антоніми в мовленні; вживати прикметники в переносному значенні;
формувати уявлення про культуру поведінки в гостях; учити бути гостинним;
виховувати повагу до українських народних традицій.
Обладнання:
запис пісні «Зеленеє жито», хліб-сіль на
вишитому рушникові, таблиця «Рушничок синонімів», таблиця каліграфічного
написання букв і складів, ілюстрації лисички і журавля.
Інтеграція:
українська мова і я у світі.
Хід
уроку
І.
ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ.
Під музику «Зеленеє жито»
гості заходять до класу їх зустрічають
учні із хлібом- сіллю на вишитому рушнику.
1 учень: Гостей дорогих
Ми
вітаємо щиро
Стрічаємо хлібом,
Любов’ю
і миром.
2 учень: Для людей відкрита
Хата
наша біла
Тільки
б жодна кривда
В неї не забігла.
Учитель. Діти. До нас сьогодні завітали гості, а коли
вдома гості – це свято. То ж проведімо урок так, щоб нашим гостям було цікаво і
радісно, влаштовуйтесь зручно, будьте, як вдома.
3
учень: Доброго дня! Мовим за звичаєм.
Доброго дня! Всім ми вам зичимо.
4
учень: Доброго дня! Доброї днини!
Ми вас чекали на наші гостини.
ІІ.
Мотивація навчальної діяльності.
- Зі стародавніх часів український народ
славився своєю гостинністю. За українським звичаєм гість, ступивши на подвір’я,
обов’язково, хоча б на хвилиночку заходив до хати. Гостя саджали на найкраще місце,
запрошували до столу.
- Діти, чи любите ви приймати гостей у себе
вдома?
ІІІ.
Повідомлення теми і мети уроку.
- Діти, почали ми сьогодні наш урок так
нетрадиційно і незвичайно, адже він присвячений гостині. Урок цей буде
нестандартним, інтегрованим, на якому ми збагатимо наші знання про правила
гостинності, зокрема, навчимося приймати гостей, звернемося до українських
народних традицій, пов’язаних з цією
темою. Вірними помічниками нам будуть прикметники- синоніми та прикметники –
антоніми.
IV. Робота над темою уроку.
1.АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
УЧНІВ.
- Яку частину мови ми почали вивчати на уроках
української мови?
- Послухайте вірш про прикметник.
Прикметник - це частина мови,
Без неї нам не обійтись.
Ти вслухайсь в слово пречудове,
Йому, як другові всміхнись.
Земля ласкава, люба, рідна.
А сонце щире, золоте,
А небо – лагідне, блакитне,
Життя – прекрасне, дороге.
А очі в мами – добрі, ніжні,
А голос лагідний, дзвінкий,
А руки терлі й надійні,
А погляд сонячний й ясний.
Усі ознаки називає
Прикметник як частина мови
І жодної не обминає.
Слова ці справді пречудові.
- Що ми вже знаємо про прикметник?
- З якими словами прикметники найчастіше
пов’язані у реченні?
- Випишіть із вірша іменники із залежними від
них прикметниками.
2.РОБОТА НАД СЛОВАМИ З
ПРЯМИМ І ПЕРЕНОСНИМ ЗНАЧЕННЯМ.
Українська мова багата на
цікаві слова і словосполучення. Вони мають потаємний зміст, що одразу і не
здогадаєшся, що можуть означати.
1)Диктант – сито.
Виписати словосполучення з
прикметниками, вжитими в переносному значенні.
Буду
я навчатись мови золотої
У
трави - веснянки у гори крутої.
Пшениця
стигла, золота додолу хилить колос.
У тата золоті руки, а у мами - золоте серце.
- Які словосполучення ви виписали, поясніть
чому?
- Доберіть словосполучення з прямим значенням.
2) Читання та бесіда за
віршем «В цьому дворку, як у вінку».
- Які порівняння використано у вірші?
- З чим народ порівнює господиню? Чому?
- Які слова- ознаки можна дібрати, щоб
охарактеризувати гарну господиню.
(
Асоціативний кущ до слова «господиня» ).
Гарна,
вихована, добра, гостинна, порядна, гречна, культурна, хазяйновита, охайна, чемна, ввічлива,
приємна, приязна, люб’язна.
Хочу
звернути вашу увагу на прикметник «гречна». Чи знаєте ви, що означає це слово?
А допоможуть нам в цьому казкові герої.
А хто це буде, дізнаєтесь,прослухавши слова з казки.
«Пригощайся, Журавлику,
пригощайся, Лебедику!»
«Їж,
кумонько, не погордуй, люба моя!».
- Діти, чи звернули ви увагу на мову лисички?
(
Вона говорить солоденьким голоском, використовує ласкаві слова. Лисичку ми
можемо назвати гречною господинею.)
Слово
«гречна» - означає шаноблива, ввічлива.
- Отже, запишемо в зошит ознаки гарної поведінки.
- Діти, чи можемо ми назвати Лисичку гостинною?
(Ні).
- А чому? Вона ж була такою люб’язною з
Журавлем. Хіба це не приклад української гостинності?
3.Добирання прикметників-синонімів.
- А що справжня господиня повинна бути
гостинною. Доберімо синоніми до слова « гостинна». (Привітна, приязна, щедра,
люб’язна).
- Що таке синоніми?
1)Робота
зі словником синонімів.
Гостинна
– гостелюбна, привітна
2)
Щедрий рушничок синонімів.
- З давніх-давен шанованих гостей зустрічали
хлібом- сіллю на вишитому рушнику. У нас також є чарівний рушничок – це щедрий
рушничок синонімів. Яких тільки слів не вишито на ньому! Доберіть з них
синоніми до слова «ввічливий».
Ввічливий-
чемний, гречний,
4.Словникова
робота.
Уславлює
гостинність нашого народу народна мудрість.
1)
Веселий гість – дому радість.
2)
Любиш у гостях бувати, люби ж гостей приймати.
3)
Який гість, такий калач.
4)
Незваний гість гірше татарина.
5)
Прийшли гості непрохані, то й підуть не кохані.
- Як ви розумієте ці прислів’я?
- Чого вони нас навчають?
Учень.
Колись від гостя очікували лиха.
Праслав’янське слово «гість» означало «чужинець», «чужоземець», а латинською «ворожий
чужоземець», «ворог». Отже, колись це слово попереджало людей про лихо. У
Київській Русі гостями називали чужинських купців, а дороги, якими вони
прибували, - гостинцями, та й подарунки від них були - гостинці.
Учитель. Яка цікава історія первісного значення цього слова.
5. Каліграфічна хвилинка.
Гг гі
сть гість
Веселий гість – дому радість.
- Підкресліть прикметник у цьому реченні. Якого слова він стосується?
6. Фізкультхвилинка.
- Кожен господар придумує як розважити своїх
гостей, тож розважимо наших гостей, затанцюємо «Гопак».
Два
прихлопи, три притопи,
На
носок, на каблучок.
Руки
– вліво, руки – вправо,
Ми
танцюєм гопачок.
Раз
– присіли, два – присіли,
Знову
вправу повторили.
Покружляли,
повертілись
І
тихенько поклонились.
7. Ознайомлення
з правилами гостинності.
(Робота
за підручником с.74).
ПРАВИЛА
ГОСТИННОСТІ:
1.
Якщо тебе запросили в гості, а ти не можеш прийти, поясни причину.
2.
Приходь у гості без запізнень.
3.
Поводься скромно.
4.
Не говори з кимось потайки.
5. За
столом не тягнися першим за найсмачнішим.
6.
Їж не поспішаючи.
7.
Збираючись додому, не забудь подякувати за гостину.
8.Гра
«Ідемо в гості».
Учитель
називає правило гостинності, якщо правило підходить, то учні плескають у
долоні.
*
Гарний господар завжди веселий і привітний.
*
Гарний господар ніколи не дасть свою улюблену іграшку гостеві.
* У
гостях можна кричати, бігати, робити все, що заманеться.
* За
столом слід дотримуватись гарних правил поведінки.
*
Сидіти за столом слід, поклавши руки для зручності на стіл.
*За
фруктами в чашку з компотом лізуть руками і випльовують кісточки на стіл або на
підлогу.
*
Виходячи з-за столу, після їди необхідно подякувати господарям.
* За
столом сидять спокійно, не штовхаючи сусіда.
9.Робота
в парах.
- Що таке антоніми.
Доберіть
і підкресліть прикметники- антоніми.
*
Пісня ні в добру, ні в _______________
годину не покидає людину.
*
Колос повний до землі гнеться, а _______________ угору дереться.
*
Порожня бочка гучить, а________________ мовчить.
* З
великої хмари _________________ дощ буває.
*
Маленька праця краща за __________________ безділля.
*
Ранні пташки росу п’ють, а __________________ сльози ллють.
10. Самостійна робота. Робота з підручником.
Виконати
вправу 201 (с.96).
11. Робота над віршем Л. Костенко. (Вправа 202, с.96)
– усно.
Прочитай
вірш. Яка картина постає в твоїй уяві? Чи є в поезії слова вжиті в переносному
значенні?
Словникова
робота.
- Що означає слово «свита»? До яких слів воно
відноситься: нових чи старих?
- У якій свиті була цьогорічна зима?
- Слова – неначе кольорові камінчики.
Недостатньо їх назбирати в купу, необхідно ще й вміти скрадати візерунки з них,
а для цього потрібно розуміти значення слова.
Ось які візерунки складають японці.
СЕНКАН
– мистецтво творити вірші – п’ятиряддя.
І
ряд: Господиня ІІ ряд: Гість
Щедра, гостинна. Чемний, вихований.
Зустрічає, пригощає, дарує. Приходить, вітається, дякує.
Моя
мама гарна господиня. Наш гість
гарно вихований.
Господиня
– хазяйка. Гість – чужинець.
V. Підсумок уроку. (Оцінки).
1. Гра «Репортер».
- Придумайте запитання, яке ви поставили б
своїм товаришам за темою уроку.
2. Гра «Продовжте думку».
- На уроці я дізнався… , зрозумів… , вчився… ,
хотів би… .
3.Узагальнення
вивченого за опорною таблицею.
Синоніми
- близькі за Антоніми -
протилежні за
значенням значенням
ПРИКМЕТНИК
Однозначні Багатозначні
Пряме
значення Переносне значення
VI. Домашнє завдання.
Виконати
вправу 203, с.96.
МАТЕМАТИКА 4 КЛАС
ТЕМА. Закріплення
навичок ділення багатоцифрового числа на одноцифрове. Розв’язування задач.
МЕТА. Закріпити випадки ділення багатоцифрових чисел на
одноцифрові. Повторити властивості дії ділення. Вчити застосовувати їх при розв’язуванні
задач.
Удосконалювати вміння учнів перевіряти ділення
множенням і розв’язувати ускладнені задачі вивчених видів та задачі на
обчислення площі і периметра прямокутника і квадрата.
Розвивати логічне мислення, кмітливість,
пам’ять.
Виховувати бажання пізнавати навколишній світ,
бути спостережливим і бережливим по
відношенню до навколишнього середовища.
ОБЛАДНАННЯ. Індивідуальні картки, карта мандрівки,
малюнок корабля, підручник, зошити, картка- мішень, ребуси, рівняння, картки
для роботи в парах і в групах.
ХІД УРОКУ
І.
Організація класу. Девіз нашого уроку:
Діяти – активно!
Думати
- оперативно!
Сперечатись – доказово!
Для всіх
обов’язково!
ІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Повідомлення теми і мети уроку.
-
Сьогодні у нас з
вами цікавий урок. Ми будемо закріплювати раніше вивчений. Оскільки ми
маємо необхідну базу знань, я запрошую вас вирушити у цікаве і далеке плавання
Математичним океаном. Для того, щоб воно було успішним. потрібен досвідчений
капітан.
-
Кого ви
пропонуєте обрати капітаном? ( Вчитель)
-
Отже, на правах капітана я пропоную обрати своїх помічників від кожної
команди. Команди, увага! Перед вами
карта, за якою проходитиме наш маршрут. Наш корабель зупинятиметься у
трьох великих портах: Обчислень, Задач, Рівнянь. Крім того, на шляху будуть
острови, підводні рифи, гори-айсберги. І кінцева мета плавання – бухта Найрозумніших.
А хто допливе з нами до кінця отримає медаль Розумника.
А щоб наша мандрівка була вдалою перевіримо
готовність команд.
ІІІ. Актуалізація опорних знань.
1. Математична розминка (метод «
Блискавка»).
- Яку арифметичну дію виконуємо при знаходженні
частки? (Ділення).
- Яку арифметичну дію виконуємо при порівнянні
чисел? (Віднімання).
- Який знак треба поставити між числами при
збільшенні числа у кілька разів.
(Множення).
- Якщо в задачі питається скільки залишилося:
яку останню дію виконуємо? (Віднімання).
- Як знайти частину від числа ? ( Діленням)
- Яке число при множенні найбільше? (Добуток).
- Назвіть компоненти дій при відніманні?
(Зменшуване, від’ємник, різниця).
- Молодці, от тепер я бачу, що ви готові до
мандрівки.
- Екіпажам готовність номер один.
2. Каліграфічна хвилинка.
- Перевірити порядок на робочих місцях,
положення тіла під час письма. Щоб наш корабель набрав відповідну швидкість
маємо перевірити свою пам’ять – правильно прописати цифри. Але не просто
прописати, а спочатку їх запам’ятати.
3. Прийом «Сфотографуй».
Картка з числами, які за 10с
– запам’ятати і записати.
102 , 203, 304, 405, 506,
607, 708, 809.
IV. Вивчення нового матеріалу.
1. Усний рахунок.
- Приготувались! Наш корабель
піднімає вітрила. Дме потужний вітер. Наш курс – порт Обчислень. Шановні члени
екіпажу! Бачу попереду непередбачену перешкоду. По курсу – айсберг. На льодовій
горі його міститься обчислювальний центр. Він пропонує нам свої завдання. Це магічні
квадрати, або їх ще називають цікавими квадратами.
- Чому їх так назвали?
________________________________________________________________________________________________ ________________________________________________
________________________________________________
- Усно знайти пропущені
числа.
Наш корабель продовжує курс і прибуває до
порту Обчислень. Першими на берег зійдуть найкращі лучники від кожної
команди. 2. 2. Гра
– змагання «Найкращі лучники».
(
На дошці - 2 таблиці з прикладами. Це
карта-мішень. Учні з кожного ряду по одному виходять до таблиці і стрілкою
влучають у ціль / поєднують приклад з відповіддю /. Виграє та команда, яка без
помилок влучить у всі цілі.
7*8-30 35
42-21:3 26
(92-36):7 8
12*4+8*4 80
100-9*9 19
52+6*8 100
32:8:1
4
15:3*6-10 20
(72-12):10 6
(4*8-20):6 2
3. Розгадування математичних ребусів.
Г 1 А
Р 1 НА
'3 БА ДИ
'2 Н
ЗОЗ '0 КА К '0 КА
7'Я МА '3 НА
ВІ 3
НА І '3
НКА '1' Т''3
НА
-Поки лучники працюють ми розгадаємо математичні
ребуси.
4.
Пояснення нового матеріалу.
У порту
Обчислень ми пригадаємо різні способи ділення багатоцифрового числа на
одноцифрове, властивості дії ділення.
-
Які є способи ділення?
1.
С.116. Приклади №746 (усний і письмовий).
-
Вибери приклади, які ти зможеш обчислити усно. Запиши
їхні результати.
.
2.
Розв’язування прикладів №746 (біля дошки).
84196:4=21049 99568:7=14224
3. Приклади №750.
- Порівняй вирази у
стовпчиках.
- Як змінюється частка в
кожному стовпчику?
- Зроби висновок.
4. Вивчення правила с.117.
ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
V. Закріплення вивченого матеріалу.
Наш
курс – порт Задач, але на нашому шляху пірати, які вимагають виконати свої
завдання, інакше далі не пустять.
-
Розмістіть
одиниці вимірювання довжини від найменшої до найбільшої. Зайве викресліть: км,
м, т, мм, см, кг.
-
Обміняйтесь
аркушами і зробіть взаємоперевірку.
- Ми
наближаємось до острова Цікавих Задач.
1.
Усні задачі.
1.
Лось чує нюхом
мисливця на відстані 500м, а на слух – удвічі далі. На якій відстані лось чує
вухом мисливця? (500*2==1000м).
2.
Бегемот з’їдає за
добу 40кг трави. А корова може з’їсти стільки трави, скільки два бегемоти.
Скільки трави з’їсть за добу корова?
(40*2=80).
3.
Ідучи з лісу
школярі залишили вогнище. Виникла пожежа, яку загасили через 8 годин. Скільки
кілометрів лісу знищила пожежа, якщо вогонь рухався із швидкістю 4км/год? ( 4*8=32).
-
Які правила
протипожежної безпеки забули учні? Як уникнути заподіяного збитку?
2.
Розв’язування задач (колективно).
Задачі №751 (1 і 2) - колективно.
3.
Робота в групах.
Обчислення
площі і периметра прямокутника і квадрата.
Картка – І ряд Картка – ІІ ряд
а=
6см а=
5см
в=3см ______
__________ S- ?
S- ? Р- ?
Р- ?
4.
Розв’язування рівнянь.
- Далі наш курс - до порту Рівнянь. Але на шляху рифи Невідомих. Ваше завдання: вказати імена
невідомих – шлях їх звільнення.
Х+3=21 Х*5=16
-
На нашому шляху
острів Ілюзій, де нам пропонують математичні фокуси.
Задумайте число, додайте до нього 5, відніміть 3, додайте 2, відніміть загадане число і додайте
6.
( У вас завжди вийде – 10).------------------------------------------------------------------------------------------------
-
А ось і порт
Рівнянь.
-
Самостійно за
варіантами знайти невідомі числа.
І
варіант ІІ
варіант
Х
* 5 = 4550-50 Х : 4 =
5940+60
(Взаємоперевірка розв’язків /обмінюються зошитами/ )
VI. Підсумок
уроку. Мотивація оцінок. Нагородження кращих математиків медаллю Розумника.
-
І кінцевий наш
маршрут – бухта Найрозумніших.
-
Ось і закінчилась
наша подорож. Я вдячна екіпажу за його допомогу на маршруті подорожі.
VII. Домашнє завдання.
Задача №756, приклади №754.
Робота вчителя початкових класів Надлацької ЗШ I-IIIст.
Донченко Ю.Ф.
Донченко Ю.Ф.
Предмет:
Природознавство
Клас: 3 клас
Вік: 8-9 років
Розділ програми: Рослини,
тварини і середовище їх існування.
Тема: Різноманітність
тварин. Птахи.
Мета: дати уявлення дітям про групу
тварин: птахи;
-
навчити розпізнавати птахів за їх
істотними ознаками;
-
вчити наводити приклади назв птахів
своєї місцевості;
-
пояснювати необхідність охорони птахів;
- обґрунтовувати власну відповідальність за
збереження природи.
Робота над слайдами
Слайд 1
Слайд 2
-
Птахів на Україні 360 видів! А
всього на Землі 8600. Птахи живуть в усіх куточках Землі: в лісах та полях,
луках, болотах та водоймах.
Слайд 3
-
Давайте подивимось на екран і спробуємо впізнати птахів.
(Ластівка, шпак, зозуля, лебідь, гуска,
перепілка, жайворонок, лелека)
-
Діти, а
чи можемо ми зараз почути такі веселі співи пташок? Чому вони стихли? Куди поділися
пташки? Чому?
(Відповіді
дітей).
-
А чому
птахи полетіли у вирій?
(Відповіді
дітей)
-
Цих
пташок називають перелітні.
Слайд 4
-
А чи всі
пташки полетіли у вирій?
(Відповіді
дітей)
-
Давайте
подивимось на екран і спробуємо впізнати пташок, яких ми можемо бачити у нас
цілий рік. (Слайд 4)
(Синичка,
повзик, дятел, сорока, сова, горобчик, сойка,оляпка,ворона, галка). Їх називають зимуючі.
Слайд 5
-
А чи
знаєте ви, що деякі пташки взимку прилітають до нас у
гості зимувати. (Слайд 5)
(Шишкар, снігур, омелюх) Це також зимуючі
птахи.
Слайд 6
-
Давайте спробуємо назвати характерні особливості птахів, які відрізняють їх
від інших тварин. (Слайд 6)
Висновок. Отже, птахи вміють літати, їхнє тіло
вкрите пір'ям, яке добре захищає від холоду. Міцний дзьоб на голові допомагає
захоплювати і подрібнювати їжу.
Слайд 7
А зараз я пропоную вам
дізнатись більше про птахів. До вашої уваги рубрика «Перелітні птахи». Любі діти, спробуйте відгадати загадки про
птахів, які відлітають в теплі краї (Слайд
7):
Швидко скрізь
цей птах літає,
Безліч мушок
поїдає,
За вікном гніздо
будує,
Тільки в нас він
не зимує. (Ластівка).
Ведуча
рубрики «Перелітні птахи»:
Легенда про ластівку. Жили собі,
кажуть, чоловік і жінка. Чоловік одного разу щось різав і забруднив руки
кров'ю, а жінка в цей час підійшла й так в'ється круг нього. Чоловік узяв її за
підборіддя й лагідно промовив: «Ластівко ти моя!»– і при цьому поцілував. Тієї
ж миті вони спурхнули й полетіли ластівками. Оце через те в ластівки й видно
під горличком червоненьку плямочку.
Вчитель:
Є в народі така прикмета
"Ластівки низько літають, буде
дощ". Так кажуть тому,що ластівки живляться тільки комахами, що літають, а
вони перед дощем літають низько.
Там,
де звила гніздо ластівка, живуть добрі господарі. Вона також оберігає житло від грому, блискавки, пожежі.
Ластівки
ніколи не сідають на землю, бо їх короткі і слабкі ніжки не в змозі підтримувати тіло над поверхнею грунту.
Слайд 8
Ось хатина, в ній – Співак
Як цю пташку звати… (Шпак)
Шпаки – одні з перших серед
перелітних птахів повертаються навесні (у березні, а інколи і у лютому) на
гніздування.
Пригадайте
скоромовку, вивчену в 1-му класі.
Слайд 9
Відлітають за
моря, у краї далекі,
На будинках
гнізда в’ють.
Звуть же їх … (Лелеки).
Вчитель: Поїдає мишей, полівок, ховрахів – шкідників сільського
господарства. У лелеки найдовший дзьоб – 19 см
Вчитель: Лелеки
прилітають до нас 19 березня.
У народі їснують такі
прикмети про лелек:
·
Активно тріщить увечері
дзьобом – завтра буде сонячний день.
·
Стоїть на одній нозі –
значить треба чекати похолодання.
Ведуча:
Вважалося, що
коли молода дівчина рано навесні перший раз зустріне
пару лелек, то цього року вийде заміж, якщо ж самотнього – ще буде
дівувати.
Коли навесні
вперше зустрівся лелека в польоті – рік буде щасливим, стоячий – у цьому році
не пощастить.
Вчитель:
Вбивство лелеки прирівнювалося до вбивства людини. Цей птах за повір’ям, має
риси і звички, що притаманні людям. Де він покладе своє кубло, тій хаті буде
щастити, а якщо його образити, він і хату може спалити.
Слайд 10
Сіла пташка на
дубку,
Завила своє ку –
ку.
Стрепенулись
їжачок, заєць і козулі.
Всіх збудив той
голосок,
Пісенька … (Зозулі).
Користь цієї пташки в тому,
що винищуючи
волохату гусінь зозуля врятовує ліси, парки і сади. Лихо, яке приносить
волохата гусінь безмірне. Ліс, що зазнав нападу гусені втрачає листя, не цвіте
і не дає насіння. За годину зозуля може знищити близько сотні таких гусениць.
Отже, протягом довгого липневого дня, зозуля з’їдає їх понад тисячу.
З давніх-давен відомо: зозулі кують
звичайно в добру погоду. "Ку-ку" – означає, що
стоятимуть теплі, ясні дні. У зозуль кують лише самці, притому вранці дужче,
ніж удень, а весною довше, ніж улітку. Звуки – у самців кукання "ку-ку, ку-ку", а у самок –
голосна трель "клі-клі-клі", або глухий крик,
схожий на приглушений сміх.
·
Перед сухою, та теплою
погодою зозуля кує довго.
·
Зозуля закувала –
приморозків не буде.
Вчитель: Почувши вперше зозулю, слід побряжчати монетами, «щоб водились гроші».
Про це й приказка: «Сховай грошульку на зозульку», бо якщо в цей час грошей не
виявиться, не буде їх протягом року.
Вчитель: За
повір'ями, на зиму зозуля відлітає у Вирій. Зозуля прилітає останньою, а
відлітає першою. Отже, зрозуміло, чому вона також вважається
"ключницею" Вирію – бо зачиняє і відчиняє Небесну браму.
Слайд 11
Що
це ще за чудеса?
Подивись, яка
краса!
Птахи дивляться
у воду
На свою чудову
вроду.
Легко змахують
крильми,
Ніби перший сніг
зими.
Шиї довгі і
гнучкі.
Що за красені
такі? (Лебеді).
Вчитель: Лебідь
у давніх русів – символ вірності, любові до рідної землі. В англійців – символ
чистоти і шляхетності.
Слайд 12
Ходить по городу
-
Не нашого роду.
Ноги, як лопати,
Сама черевата. (Гуска)
Слайд 13
Ведуча:
А чи знаєте ви, що завжди з гусами летять
перепілки?І у польоті не сумно, і у важку хвилину гуси їм допомагають. Наприклад, летять над морем,
крила втомились, а землі не видно. Сядуть на воду, а перепілки їм на спину (вони
ж плавати не вміють), так і відпочивають гуртом.
Гуси і качки
можуть виносити температуру до –110⁰С
градусів. Коли дикі гуси
летять, то підкидають угору трохи соломи і кажуть: „Гуси, гуси, нате вам на
гніздо”. Потім цю солому збирають, роблять з неї гніздо для квочок, тоді квочка
виведе всіх курчат, жодного бовтуна не буде. (Примовки).
Слайд 14
Жайворонка не видно, коли
він злітає на висоту 300 м ,
а чути пісню на висоті 600 м .
Вчитель:
Починаючи
співати, жайворонок швидким летом підіймається вгору, описуючи велику спіраль.
Згори летить спочатку повільно, а потім раптово складає крильця і «каменем»
падає додолу. Живиться комахами, хлібними зернами і насінням бур'янів. П'є росу
з листя трави, і це дозволяє йому жити і в посушливих степах південної України.
Збирають
насіння бур’янів,цим приносять користь хліборобам.
Слайд 15
-
Подивіться
на зображення. Це лісова птаха – синичка.
З першими приморозками вона прилітає до людських осель. Тому що в лісі не
вистачає бідолашним пташкам їжі. Синиці добре пам’ятають місця, де їх годували
минулої зими і прилітають туди зі своїми малюками. А що ви знаєте про цю
пташку?
-
Синичка – одна з найбільш корисних пташок.
Вони допомагають людям у боротьбі за високі врожаї садів і городів.
-
За літо синичка знищує шкідників із 40
плодових дерев. Своїм міцним дзьобом добуває комах із таких щілин, які не
доступні дятлам та іншим птахам.
-
Синичка споживає різне насіння, клює м’ясо, сало, масло.
-
Поїдає стільки їжі, скільки важить сама. Якби
людина могла стільки з’їсти, то з’їдала кожного дня 40 буханок хліба.
-
З 10 синиць до весни доживає лише 2.
-
Для синичок треба влаштовувати спеціальні
гойдаючі годівнички, наприклад із-під соків, тому, що інші птахи на такі годівнички не
сідають і весь корм дістається тільки синичкам.
-
Є така прикмета: "Синичка
стукає у шибку – будуть гості".
Слайд 16
Повзик
-
Повзик – назву йому дали, мабуть, від того, що
полюбляє, причепившись до кори дерева головою вниз, сидіти або жваво лізти по
стовбуру вгору і вниз.
-
Гніздо – отвір дупла, завжди заліплене глиною,
залишається лише маленький, геометричне правильний круглий отвір, куди ледве
може залізти сам птах. Так пташка захищає своїх дітей від ворогів.
-
Живиться повзик влітку переважно комахами,
серед яких багато небезпечних шкідників (наприклад, клоп-черепашка), восени і
взимку, коли не вистачає тваринного корму, охоче поїдає різне насіння. Полюбляє
горіхи.
-
Дуже корисний птах, якого слід охороняти і приваблювати
в усі ліси та парки!
Слайд 17
Дятел
В Україні живе 11 видів дятлів. Всього їх близько 360
видів.
-
На голові є червона «шапочка».
-
Живиться переважно комахами, взимку – насінням
хвойних дерев. Бере шишку, запихає її у щілину дерева, або між гілками,
видовбує насіння,а шишку викидає. Ось чому під листяним деревом можна побачити
шишки.
-
Характерні риси дятлів – міцний долотоподібний
дзьоб і дуже довгий тонкий язик із зубчиками на кінці, що змочується клейким
секретом.
-
Язик може сильно висуватися (майже на довжину
дзьоба). Птах вставляє язик у вузький хід у корі або деревині, де живуть
комахи, і здобич приклеюється до язика або наколюється на шипи. Довжина язика 14 см (зелений дятел), перевищує довжину дзьоба у 4
рази.
-
По землі пересуваються стрибками. Хвіст із
дуже міцного й пружного пір'я, що служить опорою при переміщенні по дереву.
-
Видовбуючи дупла, які самими дятлами повторно
звичайно не використаються, вони тим самим створюють житловий фонд для багатьох
інших дуже корисних птахів (наприклад, синиць), що влаштовують гнізда в готових
дуплах.
-
Дятли здатні витягати й знищувати таких
небезпечних для лісу шкідників, яких інші комахи знищити не можуть.
Слайд 18
Сорока
Крик сороки на хаті чи біля хати означає або те, що
господаря хтось лаятиме, або він одержить якусь звістку, або ж будуть гості.
Звідси й приказка: «Сорока скрекоче – кличе в гості»
-
Сороки, крім справжніх гнізд, в яких виводять
сорочат, будують ще й додаткові і фальшиві. Варто з’явитися комусь біля
справжнього гнізда, як хитруни залишають їх і летять до фальшивих, бажаючи
відвести непроханого гостя подалі від своїх
малюків.
-
Важливе місце в їхньому раціоні займають
комахи, включаючи такі шкідливі, як довгоносики (які пошкоджують бруньки,
суцвіття й квітки зерняткових культур), клопи-черепашки (один з найбільших
шкідників зернових культур поширений в Україні. Є головною причиною невисокої
якості зерна в ряді областей), гусениці метеликів.
-
Сороки поїдають соковиті плоди калини,
горобини, малини, бузини, ожини, чорниці і т. д. Випорожнюючись, вони викидають
з кишечника насіння, що не втратило схожості. Таким чином вони сприяють
розмноженню цих рослин у природі.
-
У порожніх кублах сорок поселяються сови.
Таким чином вони сприяють заселенню місцевості корисними птахами.
Слайд 19
Ворона
-
Ворона живиться комахами, гризунами. Гризунів
знищує у великій кількості.
-
Ворону відносять до шкідливих птахів, тому що
вона нападає на домашніх курчат, поїдає насіння на посівах.
-
Але влітку і восени ворона сіра знищує багато
шкідливих комах і приносить тим самим велику користь.
-
Відомо, що ворона разом з галками та граками
під час оранки визбирує із землі личинок хрущів та дротяників. (Мал. на слайді).
Слайд 20
Галка
Галка
живиться переважно комахами, якими й вигодовує пташенят. Іноді галки замочують
їжу у воді перед тим, як починають їсти.
Поїдає
мишей та полівок.
Слайд 21
Сова
У сови
найрухливіша голова серед птахів України.
Одна сова знищує протягом літа
понад тисячу мишовидних гризунів, зберігаючи таким чином тонну хліба.
Слайд 22
Вчитель: У народі кажуть: щоб не
знижувались надої молока, не знищуйте сову. Чому? (Сова їсть мишей, миші
руйнують гнізда джмелів, джмелі – і тільки вони – запилюють конюшину, а з
конюшини - найкращий корм для корів).
Слайд 23
Горобець
-
Малят
горобці годують м’ясом, тобто гусінню, метеликами, різними “комашками”. І
завдяки цьому вони приносять велику користь по знищенню шкідників на городах,
виноградниках, в садах. У американському
місті Бостоні поставлено пам’ятник горобцю.
Слайд 24
Сойка
Сойка – лісовий,
найбільш запасливий птах, заготовляючи запаси на зиму, розпов-сюджує насіння
дуба. У народі називають «лісовою міліцією», бо уважна сойка раніше за всіх
птахів помічає небезпеку і повідомляє про неї різким скрекотанням лісових
мешканців.
Слайд 25
Наступна наша рубрика «Мандрівники». У
ній ви почуєте про птахів, які прилітають до нас з півночі зимувати.
Шишкарі. Їх
легко впізнати за великими дзьобами. В яких верхня частина загнута вниз, а
нижня – вгору. Таким дзьобом не піднімеш із землі насінину, не схопиш жука чи
гусінь не піймаєш метелика. Їжа шишкарів – насіння ялинкових або соснових
шишок, які достигають наприкінці року, отож і пташенята в цих птахів можуть
з’явитися і восени, і взимку. Вони виводять своїх пташенят тоді, коли багато
їжі. Пташенята народжуються з рівними дзьобами.
Навіть уявити собі важко:
надворі мороз майже сорок градусів, а в гнізді – голі пташенята. Але гніздо у
шишкарів тепле, і мати не полишає його, весь час гріючи пташенят.
Слайд 26
Рубрика «Хто де живе»
-
А тепер
спробуйте відтворити побачене і заповніть порожні клітинки відповідними
ілюстраціями птахів. (Кожна група має картинки птахів та картку з порожніми
віконечками «Хто де живе?»). Додаток 2.
Слайди 27
Рубрика «Значення птахів»
-
Прочитайте
прислів’я на дошці. Знайти перше слово і по ходу стрілки прочитай прислів’я. Як
розумієте зміст цього прислів’я?
Слайд 28 - 29
Значення птахів у природі:
–
птахи сприяють розповсюдженню насіння (Саме завдяки птахам важкий
плід дуба – жолудь – опиняється далеко від свого дерева. Сойки та інші птахи,
які живляться жолудями, переносять їх на велику відстань і часто гублять.) ;
–
знищують комах, різних масових шкідників рослин ;
–
хижі птахи знищують дрібних гризунів – шкідників польових культур;
–
пташиний послід є прекрасним добривом
;
–
запилюють квітки деяких тропічних рослин (колібрі);
– пташині пера (мали
велике значення в історії культури, бо ними користувалися для писання від часів
Римської імперії до середини минулого століття. Вироби з металу, якими тепер ми
пишемо, за традицією теж називають перами.)
Рубрика «Пташина їдальня»
Слайд 30
Найважливіші
та найтяжчі зимові місяці для птахів – грудень і
січень, саме тоді потрібна допомога, увага людини, і справа тут не тільки в
морозі. Птахам важко пережити скорочений світловий день. За якихось 6–7 годин,
їм потрібно не лише знайти їжу, а й засвоїти її, щоб пережити довгу зимову
ніч. Тому взимку у птахів залишається одна надія – на людину. Які з птахів
залишаються зимувати у нас?
Птахи потребують великої кількості енергії
для забезпечення сталої високої температури тіла (до 42°С) та для польоту. Тому
їжа у них перетравлюється досить швидко: сухе зерно – за 2-3 години, а соковиті
ягоди проходять через травну систему птахів за півгодини. Ось чому вони їдять
часто і більшу частину свого часу проводять у пошуках їжі.
Про корм потрібно
потурбуватися ще влітку.
Синиці легко впораються і з твердою шкаралупою насіння кавуна,
дині, гарбуза, кабачка. Це насіння потрібно промити теплою водою та висушити.
Якщо немає вівса та проса, птахів можна годувати вівсянкою та пшоном.
Люблять птахи різноманітні
сухофрукти та гриби. А ще більший сюрприз для птахів, якщо вони будуть
червивими.
Більшість відходів зі столу
врятують життя не одному птаху: недоїдена каша, картопля, крихти білого хліба,
ягоди з компоту, крихти сиру тощо.
Потрібно пам’ятати, що
чорний хліб набухає у дзьобиках птахів і може викликати їх загибель.
Залюбки птахи будуть
клювати і шматочки жиру, маргарину, сала. Потрібно тільки пам’ятати, що вони
повинні бути несолоні, тому щоб сіль для птахів – отрута.
Слайд
31
Підсумок
уроку
Отже, ви для себе зробили висновок: кожен,
хто любить і цінує рідну природу, повинен постійно дбати про її збагачення,
вміти зберігати і розумно використовувати її скарби. Отож, необхідно завжди
охороняти птахів, підгодовувати їх взимку, стежити за тим, щоб ніхто не кривдив
їх, не забирав яєчок, не руйнував гнізд, не здіймав галасу там, де вони
гніздяться!
Немає коментарів:
Дописати коментар